Тема самоосвіти

Тема самоосвіти "Розвиток природничонаукової компетентності учнів, як основа підвищення якості освіти"

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначається, що метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничонаукової компетентності як ключової та відповідних предметних компетентностей, як обов’язкового складника загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Освітня галузь «Природознавство» формує в учнів базову (ключову) природничонаукову компетентність і предметні компетентності відповідно до змістових складників (компонентів) освітньої галузі. Ключова природничонаукова компетентність формується як здатність і готовність учнів до використання особистісно значущої системи знань і методології природничих наук для пояснення й адекватного ставлення до природи, розуміння сучасної природничонаукової картини світу як образу природи .

Предметні компетентності спрямовані на опанування учнями фундаментальних ідей і принципів, наукового стилю мислення, усвідомлення ними способів діяльності й ціннісних орієнтацій, що дають змогу зрозуміти закономірності перебігу природних явищ, наукові основи сучасного виробництва, техніки та технологій, виробити навички безпечного життя в сучасному високотехнологічному суспільстві й цивілізованої взаємодії з природним середовищем. Біологічний компонент освітньої галузі «Природознавство» забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її

значення у забезпеченні існування біосфери й людства.

Упровадження компетентнісного підходу до змісту освіти та організації навчального процесу в загальноосвітній школі забезпечує допрофільна, профільна підготовка.

Особливістю такої підготовки є формування загальногалузевих компетентностей, які стосуються конкретного предмета навчання, тому необхідно адаптувати всі компоненти навчального процесу для оволодіння

учнями знаннями, вміннями, навичками, досвідом творчої діяльності в межах навчального предмета «біологія». Лише за такої умови можливе формування компетентності як результату успішного навчання. Предметна компетентність – це особистісна інтегративна характеристика суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок продуктивної навчальної діяльності, має певний досвід її організації, здійснення, рефлексії й аналізу результатів з визначенням подальшого пізнавального шляху.

Оволодіння предметною компетентністю щодо навчального предмета «біологія» забезпечує: формування міцних і глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію біологічних систем на різних рівнях організації; формування наукової картини живої природи на основі засвоєння учнями системи біологічних знань, ознайомлення з методами пізнання природи та взаємозв’язком між розвитком методів і теоретичних узагальнень біологічної науки; розвиток у  учнів пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом проведення експерименту, розв’язування біологічних задач, моделювання біологічних процесів; оволодіння вміннями здійснювати самостійний пошук та аналіз біологічної інформації, характеризувати сучасні відкриття в галузі біології; набуття знань щодо збереження власного здоров’я та раціонального природокористування; допрофесійну підготовку до діяльності в галузях, що потребують ґрунтовних біологічних знань (медицина, сільське господарство, природоохоронна діяльність тощо); розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, умінь застосувати біологічні знання на практиці; підготовку до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності.

Предметна біологічна компетентність включає такі складові: логіко- змістову, операційну, дослідницьку, пізнавальну компетентність. Сформована логіко-змістова компетентність полягає в тому, що учень володіє певним комплексом біологічних понять, розуміє інтегруюче значення загальнобіологічних понять, встановлює міжпредметні та внутришньопредметні зв’язки; володіє розвиненим логічним мисленням, використовє знання і набутий досвід логічного мислення для успішного вирішення життєвих проблем; аргументовано розмірковує, робить обґрунтовані висновки; відрізняє доведені твердження від недоведених; узагальнює, порівнює, формулює гіпотези; чітко висловлює свої думки; визначає біологічні поняття та застосовує їх для пояснення біологічних явищ і процесів; аналізує та узагальнює значний обсяг фактів, встановлючи зв’язки і тенденції розвитку біологічних ситем; осмислює навчальний матеріал і виділяє в ньому головне; узагальнює навчальний матеріал, класифікує біологічні об’кти; прогнозує шляхи і тенденції розвитку біологічних систем, процесів; переносить біологічні знання на конкретні біологічні системи; встановлює загальні закономірності у функціонуванні, еволюції біологічних систем; володіє індуктивними (від деталей будови до загального рівня організації) та дедуктивними (від загального плану будови до морфо-фізіологічних особливостей) міркуваннями; встановлює причинно-наслідкові зв’язки між будовою, функціями, еволюцією, екологією біологічних ситем.

Операційна компетентність – це уміння розв’язувати типові біологічні

задачі, вправи; використовувати на практиці алгоритми розв’язання типових задач; відтворювати контекст задач; розпізнавати та систематизувати типові задачі; використовувати різні інформаційні джерела для пошуку алгоритмів розв’язання типових задач (підручники, довідники); ураховуючи спрямованіть на продуктивне навчання біології у профільних класах – уміння створювати власний алгоритм розв’язання задач і вправ.

Дослідницька компетентність учнів – це володіння біологічними методами дослідження, використання знань на практиці, уміння формулювати цілі, проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент, аналізувати його результати, робити висновки. Цільовим призначенням практикумів є повторення, поглиблення, розширення та узагальнення знань, отриманих учнями у процесі вивчення теми чи розділу, розвиток і вдосконалення експериментальних умінь та навичок. Пізнавальна компетентність – це пізнавальні дії учнів, на основі яких формуються біологічні знання, що мають відповідати певним вимогам і бути: науковими (відповідати об’єктивній реальності та провідним тенденціям розвитку науки), глибокими, міцними, систематичними, різнобічними. Пізнавальна компетентність визначається такими критеріями: міцність і дієвість біологічних знань; уміння працювати з навчальною літературою; володіння біологічними поняттями, знання змісту матеріалу (теорій, законів, будови структур, функцій); застосування аналогії під час аналізу біологічних об’єктів; сформованість умінь розв’язувати проблеми; здатність до оцінного судження; уміння висувати, обґрунтовувати гіпотезу; уміння застосовувати знання для розв’язання практичних задач; логічне мислення, уміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки; мотиваційно-творча активність; самостійність рішень, діяльності, мислення; обґрунтованість висновків; побудова власного алгоритму дій.

Пізнавальна компетентність формується на основі організаційних умінь учнів, які включають: готовність до уроку, увагу учнів на різних етапах

уроку, інтерес до теми, ставлення до вчителя, культуру праці, мови, дискусії, коректність запитань вчителю, самоконтроль, дисципліну.

Специфіка навчального предмета «Біологія» зумовлює наявність спеціальних знань, умінь, навичок учнів: описання та використовання методів біологічних досліджень; планування і проведення біологічних досліджень; застовування приладів та пристроїв, що використовуються в біологічних дослідженнях; моделювання окремих ознак біологічних систем; визначення неорганічних та органічних сполук у біологічних об’єктах; розв’язання задач і вправ з молекулярної біології, генетики, екології; задач на обмін речовин та фотосинтез; встановлення зв’язків між структурними елементами біологічних систем; порівняння біологічних процесів на клітинному, організменому та надорганізменому рівнях; моделювання організму із заданими ознаками та умовами його виведення, здійснення уявного експерименту; пояснення взаємного впливу організмів та взаємозв’язків організмів в екосистемах; обґрунтування перспективних напрямів біологічних досліджень; обґрунтування використання результатів біологічних досліджень у медицині, сільському господарстві, різних галузях промисловості, необхідності збереження біорізноманітності як основи стійкості біосфери і пояснення її як результату еволюції органічного світу; описання біологічних систем, їх аналіз з позиції структурно-функціонального та еколого- еволюційного підходів.

Для набуття учнями предметних компетентностей при вивченні біології необхідно вдосконалити існуючу методику навчання. Ефективність навчання біології забезпечується такими психолого- педагогічними умовами:

1) ураховування індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних інтересів та професійної спрямованості;

2) збагачення методичного арсеналу методів, прийомів, засобів, форм навчання для стимулювання самостійної пізнавальної діяльності учнів;

3) для набуття учнями предметних компетентностей під час вивчення біології доцільно акцентувати увагу на дослідницькому підході до навчання;

4) створення розвивального освітнього середовища;

5) забезпечення умов для успішного навчання;

6) використання продуктивних технологій та методик навчання в умовах зростаючого обсягу інформації внаслідок інтенсивного розвитку

біологічної науки.