Національно-патріотичне виховання в обличчях

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили  Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної науки.

Ботаніка 

Бузанов Іван Феоктистович (1903 – 1984). Народився в с. Нова Прага (тепер – Кіровоградська обл.). Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку в Києві, понад 30 років був його директором. Займався питанням фізіології рослин, цукристістю цукрового буряку. З`ясував закономірності залежності фізіології цукрового буряку від чинників зовнішнього середовища. Брав участь у виведенні сортів з однонасінними плодами.

 
Вотчал Євген Пилипович (1864 – 1937). Народився в с. Борзна (тепер – Чернігівська обл.). Закінчив Казанський університет. Працював під керівництвом К. А. Тімірязєва. Професор Київського політехнічного інституту. Один із організаторів Науково-дослідного інституту цукрового буряку в Києві. Обґрунтував теорію пересування води в рослинах з допомогою кореневого тиску. Вивчав асиміляцію вуглекислого газу, транспірацію цукрового буряку. Заклав основи польової фізіології, теорії врожайності. Заснував школу українських ботаніків-фізіологів.

Висоцький Георгій Миколайович (1865 – 1940). Народився в с. Микитівні (тепер – Сумська обл.). Закінчив Петровську сільськогосподарську академію. Працював під керівництвом В. В. Докучаєва. Працював у Таврійському університеті в Сімферополі, Харківському інституті сільського та лісового господарства. Основні праці присвячено вивченню впливу лісів на водний режим місцевості, що відіграли велику роль у розвитку лісівництва та вивчення еволюції лісів в наслідок діяльності людини. Академік АН України.

Душечкін Олександр Іванович (1874 – 1956). Народився у Новгородській області. Закінчив Петербурзький університет. Академік АН України. Працював на Київській обласній дослідній станції, у Київському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут фізіології рослин і агрохімії АН України. Основні наукові праці присвячено вивченню грунтів та їх впливу на якість врожаю, розробці системи добрив для цукрового буряку. Запропонував різні способи зберігання та використання органічних добрив.

Єремєєв Іван Максимович (1887 – 1957). Народився в с. Промань (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Харківський технологічний інститут. Працював на Миронівський дослідній селекційній станції, у Маслівському інституті селекції та насінництва, Білоцерківському та Уманському сільськогосподарських інститутах. Основні наукові праці присвячено питанням селекції, гібридизації, одержанню чистих ліній. Одержав нові сорти пшениці, гречки та зернобобових культур.

Липський Володимир Іполитович (1863 – 1937). Народився в с. Самостріли (тепер – Рівненська обл.). Закінчив Київський університет. Академік АН України, один із її засновників. Працював у Київському університеті, в гербарії Ботанічного саду в Петербурзі, був директором Ботанічного саду в Одесі. Основні наукові праці присвячено флористиці, систематиці, географії вищих рослин, організація роботи ботанічних садів, історії ботаніки. Описав чотири нових роди і понад 220 нових видів рослин. Його ім`ям названо більше 40 видів рослин.

Навашин Сергій Гаврилович (1857 – 1930). Народився в с. Царевщина (тепер – Саратовська обл., РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.

Юр`єв Василь Якович (1879 – 1962). Народився в с. Іванівська Вирга (тепер – Пензенська обл., РФ). Закінчив Новоолександрівський інститут сільського господарства. Був директором Харківської селекційної станції, професором Харківського сільськогосподарського інституту, працював в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Розробляв теоретичні і практичні питання селекції та насінництва сільськогоспо-дарських культур. Вивів багато сортів зернових культур, зокрема озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса. Один із засновників селекції і насінництва сільськогосподарських культур.

Зоологія

 
Іванов Михайло Федорович (1871 – 1935). Народився в Ялті. Закінчив Харківський ветеринарний інститут. Засновник Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів „Асканія-Нова”, що носить його ім.`я. Основні наукові праці присвячено племінній справі, селекції та акліматизації тварин. Розробив методику виведення нових та удосконалення існуючих порід свиней та овець. Один із засновників зоотехнічної дослідної справи.

Мовчан Василь Архипович (1903 – 1964). Народився в с. Неморож (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіології АН України, Київському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. З його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.

Анатомія

 

Амосов Микола Михайлович. Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів, Інституті кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірургії, анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця, штучного кровообігу, фізіології серця. Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку. Академік НАН України.

Богомолець Олександр Олександрович (1881 – 1946). Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у цьому та Саратовському університетах, Московському медичному інституті. Організатор і директор Інституту експериментальної біології та патології України та Інституту клінічної фізіології АН України. Основні праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, онкології, проблемам довголіття. Академік АН України, понад 15 років був її президентом. Один з найкрупніших організаторів науки в Україні. Його ім`я носить Інститут фізіології НАН України.

Буланкін Іван Миколайович (1901 – 1960). Народився в с. Теньки (Татарстан). Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах. Понад 15 років був ректором Харківського університету. Займався біохімією білків, віковою та порівняльною біохімією. Розробив методи добування очищених препаратів жилатину та консервованої крові. Академік АН України.

Гамалія Микола Федорович (1859 – 1949). Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі та Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював у Парижі у Л. Пастера, разом з І. І. Мечниковим заснував в Одесі Бактеріологічну станцію. Керував протиепідемічними заходами під час епідемії чуми в Одесі. Заснував Бактеріологічний інститут в Одесі. Основні наукові праці присвячено розробці питань загальної патології, імунології. Створив протихолерну та противіспову вакцини, розробив санітарно-профілактичні засоби боротьби з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями.

Корчак-Чепурківський Авксентій Васильович (1857 – 1947). Народився в Костянтин-нограді (тепер – м. Красноград Харківської обл.). Закінчив Харківський університет. Академік АН України. Працював у Київському університеті, Інституті клінічної фізіології АН України. Основні праці – з проблем епідеміології та санітарного стану населення. Сформулював закон періодичності епідемій дифтерії. Ряд робіт присвячено питанням гігієни праці. Склав першу номенклатуру хвороб українською мовою.

Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916). Народився в с. Іванівка (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.

Філатов Володимир Петрович (1875 – 1956). Працював у очній клініці Новоросійського університету в Одесі, заснованому ним Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань та тканинної терапії. Досліджував проблеми офтальмології та біогенних стимуляторів. Науково обґрунтував та практично розробив операцію пересаджування рогової оболонки. Створив вчення про біогенні стимулятори. Заснував українську школу офтальмологів. Його ім`я носить Одеський інститут очних захворювань та тканинної терапії.

Загальна біологія

Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945). Працював в Україні. Академік АН України, її перший президент. Заснував Хімічну лабораторію АН України, реорганізовану в Інститут загальної т неорганічної хімії АН України. Основоположник науки геохімії. Вивчав міграцію хімічних елементів у земній корі. Створив теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах. Вивчав хімічний склад тваринних та рослинних організмів. Вперше дав визначення біосфери, засновник вчення про біосферу. Член багатьох академій науки та наукових товариств.

Кириченко Федір Григорович (нар. 1904 р.). Народився в с. Владиславка (тепер – Київська обл.). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі. Основні наукові праці присвячено створенню наукових основ селекції пшениці. Під його керівництвом та з участю виведено п`ять сортів озимої м`якої та твердої пшениці, що широко використовується.

Ковалевський Олександр Онуфрійович (1840 – 1901). Народився у Варкаваській вол. (тепер – Латвія). Закінчив Петербурзький університет. Професор Київського, Новоросійського в Одесі і Петербурзького університетів, один із засновників Севастопольської морської біологічної станції. Основні праці присвячено порівняльній ембріології та фізіології безхребетних тварин. Розробив теорію зародкових листків. Був організатором Київського товариства природознавців.

Мусійко Олександр Самсонович (1903 – 1980). Народився в с. Мусіївка (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарсь- ких рослин, що підвищувало їх врожайність.

Северцов Олексій Миколайович (1866 – 1936).  Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці – в галузі порівняльної анатомії та ембріології хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів – київську та московську. Академік АН України.